Share Button

1. Тут мало продуктових магазинів. Якщо надумаєш попоїсти, то варто заходити в перший магазин, який трапляється на дорозі, і не перебираючи, брати, що є. Проблема в тому, що наступний може бути через кілька кварталів. Особливо в невеличких містечках на нашому шляху траплялись і магазини кришталю з Мінська, і Водолій, з вудками та снастями, і магазин № 16, і магазин з побутовою хімією, взуттям з Європи, одягом, текстилем, але тільки не з чимось їстівним. Ще цікаво, що вивіски або маленькі, або такі, що зрозуміти, що продають можна, лише впритул підійшовши до дверей і зазирнувши досередини. В Нясвіжі ми навіть знайшли отакий собі Весільний салон, терем, можна сказати 🙂

DSC_5515

Весільний салон. м. Нясвіж

 

2. В містечку Ліда, трохи далі від центральної частини почався парад огорож. Невеличкі особнячки були поділені на квартали кольоровими парканчиками. Виглядає мило і доглянуто. У всіх одинакові, зате немає ні гірших, ні кращих огорож. Місцева влада подбала.

DSC_5431

вулиця в м.Ліда

 

 

3. У всіх населених пунктах, які нам траплялись, були викошені газони, облаштовані клумби біля будинків, висаджені квіти. А ще, навіть на околиці невеличкого міста розташований якщо не стадіон, то басейн або навіть льодовий палац. Про дозвілля тут подбали.

DSC_5073

Басейн на околиці м. Івацевичі

 

4. Якщо, приїхавши в якесь із містечок важко зорієнтуватись, потрібно шукати вулицю Радянську. І в Мінську, і в Гродно, і в Бресті, і в Ліді, Нясвіжі… та будь-де. Вулиця Радянська, Ленін – центр міста.

DSC_5037

Гарно облаштована пішохідна зона

5. Мінськ дуже гарне і приємне місто. В ньому хочеться бути, до нього хочеться повертатись. В Мінськ ми потрапили надвечір, вже сутеніло, на екскурсію в нас була лише 1 година. Вогні вечірнього міста, що відблискували з р. Свіслач, підсвітка затишних литовських будиночків, кілька кварталів старої забудови із плутаниною двориків, гарною музикою, смачними ароматами з кухонь чисельних кав’ярень та ресторанчиків, а потім пішохідний міст через Віслач, широка вулиця Радянська, старий польський костел по сусідству з Будинком Уряду. Приємний літній вечір, Мінськ, і навіть сталінський ампір йому до лиця.

Троїцьке середмістя

Троїцьке середмістя. Мінськ

 

6. В маленьких містечках, навіть обласних центрах дуже мало закладів харчування. Здебільшого одна піцерія, одна кав’ярня, і кілька ресторанів при готелях, але по факту – їдальні.

DSC_5402

Арт-кафе “Палітра” м. Гродно

 

7. Ціни в магазинах здебільшого одинакові. Можуть коливатись незначно, на кілька сотень рублів.

8. Валюта в Білорусії – Білоруські рублі, хоч в 90-тих активно просували проект «Білоруські талери». Звучить гарно та автентично, проте інтеграційна політика з країнами-сусідами перемогла. Найменший номінал – 50 рублів (півкопійки:), які схоже вже скоро вийдуть з обігу); найбільший – 200 000. Середня зарплата в них близько 5 000 000. Проїзд в метро вартує 4 500 рублів, у тролейбусі – 3 500, а у маршрутці – 7 500. Півлітровий йогурт в пакеті коштує також 7 500 рублів, булочка від 4 200. Відвідини громадської вбиральні на вокзалі вартує 3 500 рублів (як проїзд в тролейбуси), квиток в музей залізниці – 30 000 рублів, а в Нясвіжський замок – 100 000 рублів (близько 140 грн.) Дуже важко зорієнтуватись з їхніми банкнотами, губишся в нулях, не можеш їх порахувати і додати докупи. До цього треба звикнути.

DSC_5655

Тролейбусний квиточок, м. Гродно

 

9. Раніше білоруські гроші називали «Зайчиками», все тому, що на купюрі 1 рубль був зображений заєць. Пізніше дрібні номінали вийшли з обігу. Навіть ціни білоруси пишуть суто в тисячах, а нулі на цінниках сприймаються більше як копійки. Детальніше про білоруські гроші та вигляд купюр різних номіналів можна глянути тут.

10. Окрім того, що в Білорусії якісна їжа, вона ще й неймовірно смачна. Зараз мова піде про зефір. За 6 000 рублів можна придбати три штучки подвійного, гарно запакованого зефіру з ароматом амарето. І він справді так смакує, і аромат справді амарето. Ще більше дивуєшся, коли бачиш складники продукту. Тут все надто просто: цукор, білок, яблучне пюре, трохи сухого молока, желатин, ще кілька компонентів, і все. Без пальмової олії, без стабілізаторів та ще бозна-чого. Те ж саме з морозивом. Молоко коров’яче, молоко сухе, цукор, вершки… ескімо тут у якісній глазурі, з какао-порошку, масла і цукру. Такої їжі справді бракує.

Маючи 2-3 вихідних обов’язково варто скористатись нагодою відвідати Білорусь, адже це так просто!

Share Button