Share Button

 

  1. Впродовж нашої триденної подорожі нам не траплялись інші мандрівники, лиш кілька разів місцеві пиняли «попутки» на невеличкі відстані.
  2. Загалом автостоп в Білорусі можна назвати «хорошим». Нам трапилось лиш кілька ділянок, де ми чекали від 1 до 3 годин.
  3. Водії привітні. Раді допомогти, цікавились нашою мандрівкою. Нам зупинялись в основному хлопці 25-35 років або чоловіки 45-55 років. Лише одне подружжя. Дивна така градація.
  4. Старайтесь встигнути застопити авто до 18:00. Пізніше машин помітно меншає.
  5. Фури можуть підвезти лише одного (але є вийнятки). Адже за правилами, в кабіні може перебувати лише двоє. Однак дорогою на Гродно, коли вже зтемніло, нас підібрав далекобійник.
  6. Треба уважно слідкувати за розміткою. Білоруси слухняні водії. Тому варто обирати місце зручне та дозволене для зупинки автомобіля.
  7. Попри те, що в Білорусі хороші дороги, траси платні лиш для транзитного транспорту. На дорогах міжнародного значення немає заборони мандрувати автостопом.
  8. Тепер згадаємо ще кілька приємних моментів:

Нас двічі довозили до чудових замків, про які ми навіть не знали перед тим. Білоруси – патріоти своєї країни.

На шляху до Гродно, коли трохи стемніло, нас підібрав далекобійник. Водій планував залишитись на ночівлю  в дорозі, але, розбалакавшись з нами, доїхав аж до Гродно). Підмутив нам маршрутку, що майже опівночі через ціле місто довезла нас до нашого хоста по коучсерфінгу.

Вкінці мандрівки, коли ми поверталися до Бресту і до відправлення потяга лишилось 1:30 год і 150 км нас підібрав чоловік з Бреста. Витискаючи дозволений максимум, він довіз нас до ближчої малої залізничної станції, при чому не знав де вона знаходиться, і ми ще кружляли вуличками в її пошуках  в напрузі чи встигнемо. Залишалось ще 10 хвилин до відправлення, як ми пригнали. Дядько крутий!
Ми дуже вдячні всім білорусам, які допомали здійснити цю подорож.
Позаду 4 дні, більше 1 500 км і неймовірний багаж вражень, який ми непомітно провезли через кордон)))

Share Button