Share Button

Ранок. Прокидаємось. Ще не встигли відійти від насичених попередніх днів (Татри, Варшава, Осло (день 1) клікни, щоб прочитати), як починаємо готуватись до нових вражень.

Ми спланували маршрут і, порадившись з Сандіпаном, поїхали досліджувати місто.

Спочатку був SKI-парк (парк зимових видів спорту). Є крутий музей лиж і можливість піднятись на 135м вежу для спуску і оглянути Осло-фйорд.

Музей нам сподобався, а от вежу закрили на ремонт. Шкода(

Всіх дітей, яких ми стрічали за час перебування в Новегії ходили в жилетах і були зв’язані шнурком за руку. Безпека понад усе.

Осло шалено велике і розкидане по пагорбах. Це через те, що переважає малоповерхова забудова. Висоток дуже мало. Переважно – приватні будинки.

Далі їдемо в центр і катером пливемо до півострова Bygdoy . Тут музей вікінгів, фолк-музей, Музей Кон-Тікі, FRAM та Музей кораблебудування.

Багато правда? Але то лише частинка і музеї Осло справді такі, що в них варто і цікаво бути, побільше б таких.

Музей вікінгів.

Я б його назвав Музей кораблів і санів, на яких ганяли вікінги. Тут розташовані декілька великих, викопаних із землі, справжніх  кораблів. Декотрі гарно збереглися і видно чудернацькі різьблення.

Також сані. Ймовірно, вони для вікінгів були дуже важливими тому, що складні різьблення і інкрустація коштовним камінням не випадкові. Навіть не знаю, чи новенька Ferrari зрівняється в ціні)))). Але то таке. Вікінги були язичниками і вірили у всіляких духів та у багатьох богів. В музеї були різьблення і візуалізація їхньої віри, декотрі виглядали загрозливо і ними, ймовірно, відлякували ворогів).

Фолк-музей

Класика жанру. Червоні дерев’яні будинки з білими вікнами. Найбільш поширені у Норвегії.

 

Фолк-музей – це дуже прокачана версія Шевченківського гаю у Львові (хто знає). Тут гарно обставлено і відтворено побут норвежців від дуже древніх часів до початку 2000р. Вігвами, древні лижі, полювання, старі будинки з ґрунтом і травою на даху, до багатьох можна зайти, здебільшого – присутні речі з побуту, але лежать вони не так, як експонати, а наче господиня/господар були там і просто десь відійшли на годинку, кинувши все, як було.

Круті ферми з 50-х ХХст. Це своєрідне автономне царство, в якому є все: великий будинок для сім’ї, гараж з технікою, майстерня з купою інструментів, сарай з вікнами, де тварини всі разом, просто відгородженні малими секціями, велике подвір’я і ще багато всілякого начиння. Багато таких (звісно новіших, але подібних) можна зустріти на просторах Норвегії. Вони розкидані одна від одної на кілометри, і до сусідів потрібно їхати хіба на машині.

Особливо сподобався відтворений район міста з ХХст. В кожному будинку зроблено чи то банк, чи крамницю, чи аптеку, пошту, малярну, магазин з ювелірними прикрасами, дім швачки, магазин – курильню з тютюном чи з алкоголем (в норвежців були проблеми з кількістю курців і з вживанням алкоголю, це все через суворий клімат і депресію, що осідає з приходом зими). Відтворено життя і побут багатших і бідніших жителів, переселенців, які хвилями з Європи і Азії приїжджали сюди.

В одному з будинків кожен поверх і крило були облаштовані в стилі 30-х чи 40-х, чи 50-х і так до 80-х. Кожна кімната – спальня,вітальня, кухня, лазничка. І все так, наче там і зараз хтось живе. Реально, ніби потрапив в ХХ ст. І дуже гарно можна простежити зміни в стилях, дизайні, способі життя; прихід популярної культури, що робили і чим цікавились норвежці, як вони глобалізувалися. Але в кожен з періодів все зроблено зі смаком. Такою вишуканістю і доречністю. Лофт – популярний зараз стиль інтер’єрів – це просто це, чим норвежці жили весь час і живуть далі. Як би там не було, а сцени з 90-х, котрі я бачив в Україні, – це вже минуле: і старі монітори, клавішні телефони, великі телевізори вже в минулому. Це історія!

Цей музей величезний, але ми вибрали найцікавіше і подалися до музею Кон-Тікі.

Кон-Тікі – це саморобний корабель з дерева, на якому шестеро сміливців з Норвегії здійснили подорож в 1947 р. за маршрутом міграції ймовірних предків полінезійців з Південної Америки до Полінезії (відповідно до теорії Геєрдала). Пліт названо ім’ям легендарного героя багатьох полінезійських оповідей. У них ішлося про те, що Кон-Тікі приплив зі сходу з групою одноплемінників, які заснували поселення на островах Полінезії і дали початок місцевій культурі. (з Вікіпедії)

Під час подорожі знімали фільм і в 1951р він був удостоєний Оскара, як кращий документальний фільм. Ось камера, якою знімали і Оскар, якого вручили.

Далі був FRAM – музей, присвячений норвезьким полярним експедиціям. FRAM – це корабель, на якому плавали в полярні експедиції ще у ХІХст. На борт, в каюти, до різних відсіків можна зайти і все роздивитись. Він здоровенний і на ньому розсікали кригу на шляху до Полярного полюса, а він з дерева.

Корабель зробили на замовлення мандрівника Фрітьофа Нансена в 1892р. (крутий був мандрівник, що корабля собі замовив). У 2000р. норвежці його назвали норвежцем тисячоліття. Його ім’я зустрічається 25 разів на мапі світу. Він удостоєний Нобелівської премії миру. Його шалені експедиції просто вражають: він перший перетнув Гренландію і спростував думку, що там є гарні ліси з буйною рослинністю, він дослідив Арктику та здійснив похід на Полярний полюс, але через брак харчів був змушений вернутись. Через те, що крига рухається, вони (він з напарником) не змогли потрапити до місця призначення, перезимували, харчуючись з полювання, а потім натрапили на британську експедицію і так дістались до Норвегії. І ще багато іншого – прочитайте про нього.

На кораблі FRAM було здійснено 3 експедиції. В 30-х роках зробили з нього музей, і там його поставили.

Музей кораблебудування.

Там неймовірна кількість маленьких моделей різноманітних кораблів з усього світу. Більшість є копіями справжніх. Кожну модель можна довго роздивлятися. Багато експонатів, які порівнюють технології у виготовленні кораблів в різні часи.

Досить музеїв. Присідаємо на березі Осло-фіорду і милуємось призахідним містом. Тут добре, але час рухатись далі.

На катері вертаємось до центру Осло. Прогулюємося новою набережною. Тут лофт у всій своїй красі. З старих індустріальних будівель, доків зроблено гарні будинки (помітно по старій цеглі) і вдало вписано в нову забудову. Якщо я не помиляюсь, то вони зруйнували старий порт та більшість його будівель і повністю перепланували колишнє призначення.

Тут вирує життя. Куча барів, закладів, модних магазинів, торгових і бізнес центрів. Тут відпочивають, їдять, купують, тусять, читають, купаються…

мотоолень

Підходимо до плаваючого пляжу з дощок і тут собі просто кайфуємо.

Час їхати до нашого наступного коучсерфера.

Це був Арне, він живе у Осло. Він шалений мандрівник і відвідав вже півсвіту. В нього крута хата з терасою на даху багатоповерхового будинку. Він програміст. Любить Осло, вивчати культури народів планети Земля, фестивалі музики в Осло, літо в Осло, але зимою подорожує.

Нічне Осло. На годиннику бл. 1:20

Те ж саме, тільки о 9:00

З ним ми гарно провели вечір і на ранок він нас запросив на фестиваль VikingTouch. Як проводять вихідні молоді норвежці?

Зранку вони місять болото, долають перешкоди і ставлять нові рекорди. В Норвегії дуже популярні активні види спорту, часто екстремальні і небезпечні, і якщо ти чимось не займаєшся, то значить в тебе щось не в порядку. Для цього там є все: альпінпарки, зимові і літні парки, де можна відвести душу і випробувати себе. Потім вони брудні і втомлені їдуть тусити в місто. Для цього тут є куча закладів і місць, де реально можна відірватись. Вибір на смак і колір – що забажаєш.

Якщо тут музичний фестиваль (на один з них ми потрапили), то по місту можна надибати рок, реп, електро, джаз –сцену. Але якщо openair не для тебе, то заходь в котрийсь із клубів і там розважайся.

Хоч алкоголь і цигарки дуже дорогі, і політика держави в тому є дуже жорсткою, це не зупиняє вживання, але є одна суттєва відмінність – ми не зустріли алкоголіків та людей, що напиваються до чортиків (хоч такі звісно є). До бару, кафе чи якогось майданчику, де п’ють алкоголь, можна тільки повнолітнім, і це дуже суворо контролюють. Гадаю, норвежець, який стає повнолітнім, реально розуміє різницю. Там вживають більш помірно і живуть більш активно.

Звісно, Норвегія – це в першу чергу красива природа, але для того щоб зануритись в країну, потрібно значно більше часу, ніж ми мали. Але без вилазок не обійшлося. Маючи Ослопас ми плавали до островів в Осло-фйорді (катери тут, як громадський транспорт), їздили за місто, і природа тут справді красива. Трохи схожа до нашого Полісся, але значно північніша, і є фіорди та гори.

Здається білі ночі – це щось очевидне, але реально ми думали, що час просто розтягується. Лиш коли подивитися на годинник, розумієш, що вже давно ніч, а світло, як у вечір. За три дні перебування в Осло ми дуже вибилися зі сну і втратили орієнтування в часі. Але якщо подивитись на місцевих жителів, то практично всі сидять допізна, а ранком, якщо є можливість, сплять, а ні – то ходять, як сонні мухи. Сплять вони зимою, коли тут реально день триває декілька годин, а ніч тягнеться цілу вічність.

Останнього дня ми ще відвідали декілька музеїв (Парк та музей скульптур Вігеланда, Центр Нобелівської премії миру, Музей Осло (вхід до якого є вільним), Музей архітектури, Музей сучасного мистецтва, Замок Осло) і завітали на деякі локації музичного фестивалю. Походили містом і максимально занурились в місцеву атмосферу свята життя. Були біля фіорду і насолоджувались містом.

Музей Осло

Скульптура з монолітного граніту висотою 13,75м

В приміщенні Комітету Нобелівської премії миру

City-hall – ратуша 1951р.

Концертний майданчик фестивалю. Зараз chek-sound.

Міський порт.

Замок

Їхати  додому не хотілось, але вже настав час.

Ми повернемось сюди обов’язково і поїдемо далі: в гори, до фіордів, водоспадів і чудових містечок.

На залізничному вокзалі ми придбали квиток на потяг+шатлбас за 164 Крони кожен і о 22:00 мали відправитись до аеропорту. Виліт у нас о 6:40, тож інакшого виходу, ніж ночувати в аеропорту, не було. Цього разу ми вирішили не експериментувати з автостопом, якого в Норвегії не існує, і комфортно та вчасно заїхати. В містечку Ригге нас зустрів Шатлбас і після годинного переїзду ми були в аеропорту.

Підшукали собі вільні кріселка і сіли чекати. Поряд з нами дрімав хлопець, як потім виявилось, з Гданська. В Осло він приїхав, щоб знайти кращу роботу, ніж має зараз вдома. Але це йому не вдалось – він за 3 дні витратив всі кошти, які мав і лише весь час повторював, що Норвегія – дуже дорога країна.

Вранці прилетів літак і забрав нас до Варшави.

Ми ще сонні.

Share Button