Share Button

Про Брно я знав тілько те, що це друге за величиною місто в Чехії і колись було великим індустріальним центром, що з часом змінилося. Також знав, що є невелика історична частина та гарний костел на горі.

До міста ми прибули надвечір потягом із Богуміна. На вокзалі в квитковому залі ми дізнались, що маємо де заночувати. Нас люб’язно запросив Патрік, який жив неподалік. Годилося б відразу йти до нього, бо вже сутеніло, але нам дуже кортіло глянути вечірнє місто.DSC_7843

Від вокзалу до початку гарної частини міста йти 8-10хв. Все хаотично. Вулиці ламані, будинки громіздкі, але все інтуїтивно зрозуміло. Ми легко дісталися до головного костелу. Пройшлися гарними вуличками та вдихнули простір на площах.

Перше враження: багато молоді. Не багато людей, а багато молоді. Всі собі тусять, ходять, п’ють пиво, настоянки, спілкуються. Співають, кричать, сміються. Місто виглядає живим і молодим.

Так прогулюючись ми підійшли до дому Патріка. Дивимось на будинок, а то будівля Чеського національного банку. Думаємо – підстава, але підходимо, помічаємо домофон і знаходимо його прізвище. До нас відгукується бадьорий голос і швидко пояснює куди йти. Всюди камери, датчики руху і ми вже трохи некомфортно почали почуватись. Але все це зникло, щойно ми уздріли нашого друга. Такий собі чувачок з бородою, пузом і вибіленим ірокезом. Круто, думаю собі. Заходимо, знайомимось.

DSC_7847

Трошки про його хату і захоплення. Патрік – сисадмін і працює по ночах. Сам із Словаччини, приїхав, пробував вчитися в університеті, але йому не йшло і він вирішив одразу працювати. Захоплюється новими технологіями: має 3D принтер і пробує на ньому друкувати (вже має робота). Хата в нього крута тим, що є так звана кімната зі всім: тренажери, кінозал, крісла-груші, гамак, підвішений до стелі. Там він робить різні туси або просто переглядає фільми.

DSC_7898

Швидко познайомившись, Патрік пропонує показати місто. Каже, що має годину до роботи. Ми з радістю.

Виходимо на вулицю. Місто живе, і Патрік почав розповідати про його особливості. Є умовний поділ на дві частини. В центральній переважно відкриті люди, які вчаться, тусять, творять, живуть. А в іншій (периферійній) різні скінхеди, нацики іт.п. Вони не дуже ладять між собою, тому краще вночі не перетинати умовну зони територій, щоб лишитися цілим.

В місті багато студентів. Можна сказати, воно студентське. Спочатку тусять в когось вдома (алкоголь досить дорогий), а потім ідуть до центру і розважаються там. Деякі заклади забиті під зав’язку, багато людей на вулиці стоять, сидять на тротуарі і пам’ятниках і випивають легкий алкоголь. Тут досить смачні напої і крута атмосфера вуличного гамору.

Трохи перемикаємось. По черзі підходимо до визначних пам’яток. Хоч година майже завершилась, Патрік вирішує повести нас на замок. Звідти чудовий вигляд на місто. Трішки блукаємо. В межах замкових мурів влаштовують нічні кінопокази, проектуючи фільми на стіну. Відвідувачів досить багато: алкоголь, спілкування. Вранці та вдень – територія музею, а вночі – такий собі лаундж.

Підходимо до стовпа-годинника – символа міста. Щодня о 11:00 з нього вилітає маленька кулька, і той, хто її спіймає, буде щасливий, бо його бажання здійсниться. Далі сучасний фонтан: арка, з якої ллється вода підсвічується світлом у вигляді екрана. Цікаве рішення. Показують різні сценки, рекламу і гарні картинки химерних алігаторів. Алігатор – символ міста Брно. Патрік розповідав, що за легендою відомий міщанин придбав собі екзотичного алігатора і тримав у своєму маєтку. Місцеві, взнавши про таку подію, не відаючи про існування алігаторів, подумали собі, що в маєтку живе справжній страшний дракон. Згодом все з’ясувалось, а сьогодні в місті часто можна натрапити на різні жартівливі зображення алігатора.

Вертаємось. Спимо. Прокидаємось. Гуляємо містом.

DSC_7852

Місто днем не менш чарівне, ніж нічне, більш просторе. На площі ранком є ринок з фруктами, овочами, зеленню. Роль ринків тут збереглася донині. Близько 11 все скоренько згортається. Знову підіймаємось до замку, милуємось ранковою панорамою, прицінюємось щодо входу в різні частини музею, блукаємо поміж мурами.

DSC_7862

Відкриваємо для себе місто.

Брно має два костели з цікавою історією: для багатих і для бідних. Оскільки для багатих передбачався більший  і розкішніший, то його будували довше.DSC_7865

І поки його будували, сперечалися, які матеріали використати для оздоблення, скільки позолоти, – той другий добудували, і в честь скорішого відкриття змонтували на бічній стіні голого ангела, повернутого сідницями до великого костелу.

DSC_7906

Ось, так.

Share Button