Share Button

Що я знав про Монако до приїзду?

  1. Це місто держава
  2. Там дорого
  3. Там є гонка Формули-1
  4. Багато казино

Ми мчали по магістралі з Італії до Монако. Праворуч від нас нависали стрімкі скелі, а ліворуч виблискувало Середземне море. Тунелі були так часто, що я перестав дивуватися кожному наступному. Узбережжя майже повністю було заселеним, попри гірські схили. Пахло весною.

Ні, воно не відкрилось раптово – його видно здалеку і з великої висоти. Ми прифігіли, як на такому клаптику гірського схилу набудувати стільки всього._DSC3691

Але нас вирішили трішки подражнити і в місто відразу не повезли)))

Біля Монако, у Франції, є одна з небагатьох парфумерних фабрик – Fragonard. Саме туди нас і потягло.

Екскурсії тут безкоштовні, різними мовами (але не українською). На фабриці виготовляють парфуми, мило і різні косметичні засоби з натуральної сировини. Використовують як старі, так і нові технології: квіткові масла варять у великих мідних ємностях. Щоб зібрати 1 кг квіткової олії – потрібно від 300кг до 1-2т пелюсток квітів, залежно від виду. Ви уявляєте, що таке 1 т пелюсток (!?) – то вагон квітів. Тому справжні парфуми такі дорогі.

Трішки про Fragonard

Напередодні Першої світової війни підприємець Євген Фуч був підкорений чуттєвістю парфумів. Він вирішив створити нову концепцію парфумерії: продавати її клієнтам без посередників. Можливість догоджати кожному клієнту, продавати людям те, що вони хотіли бачити, дала Євгену можливість завжди бути на вершині парфумерної індустрії у Французькій Рив’єрі.

У 1926 році в одному з будинків міста Грасс на півдні Франції, на бульварі ім. Жана Оноре Фрагонара, Євген Фуч відкрив фабрику, де виробляли ефірні олії з пелюсток троянд. Фабрику назвали ім’ям художника.

Під керівництвом Жана-Франсуа Коста, онука Євгена Фуча, компанія почала розвиватись і модернізуватись. У Грассі (1970 р.) та в Парижі (1983 р.) були відкриті історичні фабрики та музеї, де зберігалась уся колекція ароматів фабрики. Жан-Франсуа зібрав велику колекцію парфумів, пов’язану з античними предметами, яка поповнила «Фрагонар».

Нині «Фрагонар» пропонує 11 видів парфумів — Etoile, Diamant, Fragonard, Eclat, Emilie, Eau Fantasque, lle d`Amour, Capucine, Miranda, Belle de nuit, Juste un baiser, 5 видів парфумованої води та близько сорока видів туалетної води, парфуми для чоловіків та парфумовані креми, понад 10 видів мила, а також сувенірну продукцію.

Купити продукцію фабрики «Фрагонар» за межами Франції дуже складно. Парфуми випускають суворо обмеженими партіями. В Україні знайти продукцію можна лише в елітних салонах з продажу парфумерії, або в електронних магазинах. У вільний продаж французькі парфуми «Фрагонар» не надходять.

_DSC3701

Екскурсія – коротко і по суті, і ми відразу переходимо в зал, де все можна придбати, звісно за заводськими цінами, і чим більше – тим дешевше.

_DSC3718

Тепер до Монако.

Спуск по серпантину. В’їзд до міста здійснюється без проблем по шенген візі. Автобуси додатково заїжджають на невеликий майданчик.

Ось і місто. Ми думали, що воно зветься Монте-Карло, а це назва однієї із частин. Монако складається з 4-х міських зон: Ла-Кондаміне (бізнес-центр та порт), Монако (старе місто), Монте-Карло (світовий ігровий центр), Фонтвілль (промисловий район).

Наче все звикло: вулиці, будівлі, дерева, люди, машини. Але то зовсім інший світ. Можливо, тут частково реалізовано концепцію зразкового суспільства. Чому?

Князі́вство Мона́ко— мікродержава на півдні Франції на березі Середземного моря; площа − 2,02 км². Рельєф: горбистий. Країна розширює територію, засипаючи прибережні води. Голова держави — князь Альбер II.

Політична система — конституційна монархія під протекторатом Франції. Експорт: продукція легкої промисловості, основні статті прибутку — туризм та гральний бізнес. Населення — 35 657.

Монако зв’язане з навколишнім світом за допомогою залізничного, автомобільного, морського і повітряного транспорту. Довжина залізничної мережі становить 1,7 км. Залізниці експлуатуються французькою національною залізничною компанією SNCF. Князівство зв’язане з Францією як регіональними маршрутами, так і швидкісними поїздами TGV.

Загальна довжина автомагістралей становить 50 км. У країні діє 6 автобусних маршрутів, а також автобусне сполучення з аеропортом Ніцци. У місті діє два морських порти: в районах Ла-Кондамін і Фонв’єй. Князівство зв’язане вертолітною лінією з аеропортом Ніцци.

Національний склад:

французи — 47%;

монегаски — 16%;

італійці — 16%;

інші — 21%.

У цю численну категорію входять представники 125 національностей. Найчисленніша релігійна група — католики. Віру католицизму сповідують 90% населення князівства.

_DSC3743

Офіційною мовою в Монако є французька, але італійською та англійською також розмовляють.

Монегаська мова — мова старшого покоління й державної освіти. У 70-х роках монеганська мова була під загрозою зникнення, але її було відроджено тоді, коли її почали викладати в навчальних закладах країни.

Давайте прогуляємось цією країною. Оглядово подивитись – достатньо 1 дня. Щоб побувати всюди – змістовно потрібно значно більше.

Стоянки, заправки, автосервіси в центральній частині – переважно під землею. Автобус теж запаркували на одному з таких паркінгів.

Місто мега-багаторівневе._DSC3821

Дивлячись з набережної, взагалі не зрозуміло, як дістатись до котрогось будинку трохи вище.

Прогулюючись по тій же набережній, ми були досить високо над морем і думали, що ходимо по скелі і, звісно, заглянули вниз – виявилось, що ми ходимо по даху 9-ти поверхового готелю._DSC3808

Вулички серпантинні: від вузеньких до 4-смугових. Міський рух досить інтенсивний. Багато мотоциклістів та скутеристів. Є міський транспорт – автобуси. Майстерність водіїв вражає (часто здавалось, що зачепить або відбійник, або припарковану машину, але всьо було норм).

Звісно, багато крутих авто: Bugatti, RollsRoys, Beantly, Ferarri, Mazzerati,…. Особливо – біля казино. Особливо – біля казино в будівлі колишньої опери. _DSC3787Там же зробили ось такий новорічний пальмово-ялинковий парк з поролоном замість снігу)))

_DSC3782

Помітно, що сюди приїжджає багато багатих, дуже багатих і дуже-дуже багатих. Проте, всі гарно зживаються. Ніхто не понтується. Правил не порушують і на переходах всіх пішоходів пропускають.

Містом можна прокататися на такому автобусі.

_DSC3765

Гарні парки і багато середземноморської, і не тільки, зелені. Декоративні мандарини, кактуси,…

_DSC3817

Прогулюючись, ми бачили, що деякі старі низькі 5-6 поверхові будинки зносять (поряд вже стоять 16-20-25-30 поверхові будівлі). Але старі гарні будинки, приватні (підозрюю, за ті що гарно платять) лишаються на місцях, тому місто насичене мішанкою з нових і старих будинків.

_DSC3842

Порт не дуже великий. Яхти і кораблики різні. Біля порту – парк атракціонів, але до нього ми не ходили.

_DSC3814

Дуже багато закладів на будь-який смак, настрій і гаманець. Вже гуляючи ввечері, вище від центру ми надибали чимало закладів, де відпочивають місцеві.

Головне туристичне місце – палац Князя, розташований на горі. Біля входу – варта: більше як атракція, ніж по суті – щогодини змінюються, чим збирають групи зівак.

_DSC3879

Поряд – старий квартал з вузенькими вуличками (хтось казав, як у Венеції), де на перших поверхах будинків – незліченна кількість закладів швидкої їжі, ресторанів, сувенірних крамниць,… _DSC3910На решті поверхів живуть люди, з вікон чути бесіди, приготування їжі, перегляд TV. Якщо забрести в один з двориків, то ще наче на вулиці, але вже ніби і в коридорі будинку (так вузько, чисто і по домашньому), де-не-де сохне одяг, стоять вазони,…_DSC3907

На протилежному боці від палацу – вражаюче гарний князівський храм Св. Миколая_DSC3886 та деякі урядові установи, як от Палац юстиції.

_DSC3881

Трішки вниз по вулиці – океанаріум (ми в ньому не були, але будівля своїм зовнішнім виглядом нетипова для такого використання, будинок скоріш виглядає, як ще одна урядова споруда). Свого часу директором океанаріуму був Жак-Ів Кусто.

Побродивши до схочу в такій милій атмосфері, вирішуємо повернутись в сучасну частину міста.

_DSC3867

_DSC3921

Ще раніше, нам сказали, що поряд має бути супермаркет, тому вирішуємо його знайти. Серед нагромаджень будинків і заплутаних переходів-вуличок натрапити на нього практично нереально. Питаємо першого дядька, що проходить повз, де тут супермаркет. Він відповідає:

  • I don’t speak Е I’m Russian. (уточнювати було обов’язково).

Потім ми запиталися в жінки, що вигулювала песика, і вона намагалась нам допомогти, пояснюючи французькою, що ми повинні скористатись ліфтом – приготувались, на мінус 7 поверх! Жодної вивіски, що там супермаркет, двері ліфтів (їх було три) – як звичайні входи у будинок. Тільки люди, що час від часу заходять і виходять.

_DSC3934

До супермаркету всі в основному під’їжджають на машинах і зупиняються в підземному паркінгу.

Спустившись, ми виявили, що тут цілий торговий центр, а інтер’єр стін – порода скель, з яких вирубали проходи і зали. Офігити. Стільки гаратати! По ходу в Монако ціле підземне царство._DSC3931

Ціни особливо не відрізняються від середньоєвропейських. Все привозне і вибір чудовий.

Від супермаркету ми подалися прогулювати останні години, що лишилися на це чудове місто. Вирішили йти верхньою частиною, щоб побачити різні сторони міста. Чим вище, тим заплутанішими були вулиці. Ми бачили багато ущелин, в які вмонтували будинки. Якщо переплутати підйом – можна опинитися на іншому рівні, а деякі частини вулиці можна подолати тільки на авто через тунель. Безліч сходів, виходів, спусків.

Деякі будинки просто виростали зі скелі._DSC3939

Вже з 21:00 місто почали чистити, прибирати. Служби працювали швидко і злагоджено.

Пройшовши декілька кілометрів серпантину, ми надивилися і попрямували до моря. Неподалік стоянки був доступ до моря, і ми попрямували туди. На шляху була алея відбитків ніг відомих людей: футболістів, гонщиків, акторів,…

На березі ми знайшли гарні стільчики і повсідались слухаючи шум хвиль.

_DSC3951

Share Button