Share Button

INTRO

Варшава стала цілим сюрпризом для нас. Це місто наче полювало за нами ще з зими (про це ми здогадались згодом) про що свідчить 3 переглянутих фільми на Польському тижні кіно у Львові. Це було не випадково!

Варшава має сум зруйнованого міста. Варшава, наче прооперована на столі військового шпиталю серед поля. Але поляки зробили все для цього міста, щоб воно було. Варшава виглядає значно краще і майже оговталась від руйнацій. В Дрездені, наприклад,  ще досить багато шрамів і слідів від ран просто серед міста. Так ми відчули.

Іноді здається, що з Варшави роблять дуже велике місто майбутнього, але ще не встигли заповнити відведені площі, тому воно виглядає пустинним.

Варшава має старе місто, річку, сучасний центр, гарний транспорт і жителів, які обожнюють своє місто.

Хоч Варшава для нас була транзитним містом, ми встигли дослідити його досить гарно.

Все почалось з завершення 8-годинного переїзду із Закопаного, після матрасного походу Татрами. Він виявився не таким складним завдяки приємній втомі і панорамному вікну другого поверху автобуса Polski.BUS.

Далі нам швидко потрібно будо дістатися до нашого коучсерфера Атіли. Ми ще в автобусі скористалися сайтом громадського транспорту Варшави і спланували дорогу (а їхати було куди), дізнались, як придбати квитки і те, що добовий на весь транспорт – гарна пропозиція. Також є пропозиція для туристів на вікенд, але ми не планували так довго лишатися. Тому користайте з таких пропозицій, ми ще ніколи не жалкували, хоч виходить трохи дорожче відразу, у підсумку можна дуже багато побачити і не бути прикутим до якогось одного місця.

Квартира, де ми ночували прийняла дуже багато гостей з усього світу, а хлопці, що там мешкали були привітними і кумедними. Вони угорці. Дуже цікаво було спостерігати за ритуалами прийому гостей: вітання, знайомство, інформація для гостей Варшави, інформація для гостей дому, правила і те, як вони стелили ліжко. Реально ми були враженні підготовкою, починаючи від скрінів, як дістатися до їх дому, аеропортів, вокзалів, і до місць де, є безкоштовний інтернет та туалети. Дякуємо їм. Шкода, що не зробили фото.

Варшаву ми побачили дощовою і сонячною – кожна погода пасує цьому місту.

Ми не готувались, що побачити, тому просто поїхали і вже орієнтувались на місці. Спершу в нас було завдання зареєструватися на рейс з Осло (того дня відкрилась реєстрація), для цього нам був потрібен комп і принтер. Ми шукали інтернет-кафе, але на дворі 2016 рік, і вони зникли, як динозаври. Під час пошуків натрапили на гарний заклад на пл. Конституції «АЛОЇ!». Там була страшенна черга і ми подумали, що має бути круто, тому на обід вже мали куди йти. Далі в пушуках нет-кафе (ми шукали за адресами з пошуку в GOOGLE), ми зайшли в готель і там, питаючи де нет-кафе, нам запропонували скористатись їхнім комп’ютером і принтером, що ми з радістю зробили.

Далі попрямували до старого міста. Те, що місто було королівською столицею, помітно відразу: замок і куча інших регалій. Оскільки будувалось в близькі часи, що й Львів, то є багато подібностей. Через ІІ світову лишилось небагато, і все що є, віддали на поталу туристів. Багато фішок передерто в Україну (до речі, чим більше їздимо по Польщі, тим більше помічаємо ідей реалізованих в Україні, зокрема у Львові). Це не геть погано, бо часто беруть досить хороше, але не геть добре з точки зору копірки і провінційності.

Площа Ринок, Катедра, затишні вулички – в такому місті легко орієнтуватися. Варто не забувати, що значна частина будинків просто відбудована після війни, бо місто було вщент зруйновано внаслідок Варшавського повстання. Поляки показали свій гонор, і німці їх за це покарали.

Майже у всіх храмах просто білі стіни. Майже всі старі будинки мають пам’ять.

Пройтись тут гарно, але затримуватись на довго бажання немає.

Гарніше було ввечері, коли натовпи туристів порозсідалися по кав’ярнях і розбрелися по готелях, а на вулиці вийшли вуличні музиканти та штукарі.

Виходимо за мури і прямуємо до Вісли. Велика річка через місто це гарно. Помітно, що багато зроблено до Євро-2012: набережна, парк, дорога, переходи – багато символіки. Для поляків Євро було шансом набудувати купу всього, і вони це зробили.

Далі прямуємо до АЛОЇ і смачно обідаємо. Виходимо, а там – спека-спека. Прямуємо Новим світом в напрямку центру. Просто прогулятись дуже гарно.

Далі було морозиво.

Новий центр міста з висотками. Виглядає гарно і в сучасному місті там комфортно і добре. Їх досить багато, але навколо все трохи виглядає пустинним і проситься забудови.

Особливо гарно ввечері. Мабуть, вечірня Варшава мені сподобалася більше.

У Варшаві гарно з транспортом: метро, міські автобуси, трамваї, автобуси до аеропортів, залізниця. Все сучасне, справно працює і вчасно їздить. На зупинках є карти і розклади маршрутів, зупинки, куди прямують. Зупинки підписані і добре оголошуються. Транспорт популяризує бренд міста: «Закохайся у Варшаву». Центральна залізнична станція в центрі міста, а всі поїзди пересуваються підземними рейками. Реально сучасне європейське місто без громадського транспорту було б жахливе і незручне.

Наприклад, вам потрібно у аеропорт Шопена (він в межах міста). Маєте купу варіантів і почасу, і по відстані. Якщо потрібно в ареропорт Модлін (45км від міста), маєте Модлін буси, які відправляють через 20хв-30хв-1год, в залежності від пори доби, або колії Мазовецькі – сучасний потяг+шатл бус до терміналу.

Варто враховувати, що поїзди і автобуси в Польщі мають схильність до спізнення. Але громадський транспорт працював, як годинник (коли ми там були).

Ми скористались Модлінбусом, коли їхали до аеропорту (квитки можна придбати на сайті від 9 Zl (переважно 20-30 zl), або в касах). Їхало нас тільки двоє. Назад з аеропорту ми скористались шатлбусом і потягом. По часу трохи довше, але дешевше і ціна стабільна – 17 Zl)

Також ми були у Варшаві по приїзді з Осло, але в цей день ми вже не хотіли гуляти містом, а просто провести його тихо. Ми знайшли гарну місцину, де відпочивають варшавці – парк Королівські лазанки (місце де король їздив на полювання), і там провели майже цілий день. Попри спеку там було чудово. Неподалік пекли бельгійські гофри і можна було затаритись морозивом. Так, що ми геть розлінувались, читали, вчились і так теж потрібно робити.

Ну що ж, час додому. Ця восьмиденна подорож Львів-Татри-Варшава-Осло-Варшава-Львів завершується. Насичено, хіба ж ні? Ми просто не можемо не насичувати наші подорожі до неможливого. Хай це буде наш стиль. Можливо, ми колись втомимось концентрувати міста, країни, але зараз ми не можемо робити інакше. Подорожі – це те що хочеться робити.

Назад ми їхали за допомогою bla-bla-car з Сергієм-масажистом з Одеси, Пйотром-туристом з Гданська, який їхав в Україну, і Майклом (Михайлом) заробітчанином зі Львова, який прилетів зі Швеції. В усіх було купа історій, але всі ми принишкли на кордоні. Пйотр все допитувався, коли йому повернуть паспорт, а ми з нього кепкували, що він зможе його забрати хіба при виїзді з України. Сподіваюсь, йому сподобається Україна.

Пйотрові ми розказали, як їздити по Україні, що побачити у Львові (він дуже хотів щось таке, про що не знають туристи, а тільки львів’яни), дізнались, що в Укрзалізниці є англійська версія сайту, та довго пояснювали, чому не зі всіма квитками, купленим через інтернет, можна їздити, а треба ще додатково роздруковувати в касах. Він ще питав про дешевий джин-тонік за 50грош (3грн), і де його можна придбати, але ми йому сказали, що це щось нереальне, і він засмутився.

Приїхали. Нас зустрів ранковий Львів. Додому гарно приїжджати о 5-ій. Шкода, що хочеться спати, але й не хочеться лягати – емоції і враження. Це абсолютне щастя.

Так що Варшава нам сподобалась і хоч це велике місто, можна знайти багато гарних і затишних місцин, парків і кав’ярень.

Share Button