Share Button

Привіт!

Думка про поїздку в Ужгород виникала неодноразово протягом останніх місяців, але до цього міста краще їхати в середині квітня. Чому?

Тут швидше за всі міста України починається весна, розцвітають сакури і можна провести незабутні вихідні.

Так ми й вчинили. Попри наміри поїхати, рішення прийняли спонтанно. З добиранням було погано, адже охочих подивитися на сакури було предостатньо, тому обрали нічний потяг туди і назад добирались бусом+електричкою (вийшло досить швидко і бюджетно).

Приїзд в Ужгород. 8:12.

З вагонів вивалило купа молоді із селфі патиками і відразу побігли фоткатись до перших сакур біля перону. Потім це все заливають в Нет. Ми тим часом йдемо до центру.

Від вокзалу до центру 15 хв неспішної ходьби. Ужгород – найменший обласний центр України. Довкола пагорби – нагадування, що неподалік Карпати.

Навіть не сподівалися – тут вже розцвітають каштани і бузок.

Прямуємо через парк Ференцу Ракоці до Ужа. Зустрічаємо перші сакури.

Місто лиш прокидається і гарно прогулятися незаповненими вулицями.

Вирішили для початку просто пройтися, а вже потім гайнути до сакур.

Праворуч від пішохідного моста через Уж синагога – велика і червона. Досить гарна.

Після неї йдемо в напрямку звуку дзвонів – то Кафедральний собор. Біля нього, через декілька кварталів Ужгородський замок – його лишаємо на потім.

В центрі досить багато гарних кав’ярень, магазичиків і цукерень. Одну собі запримітили на обід (про це пізніше).

Трошки віддаляємось від центру і блукаємо вуличками. Багатьом будинкам бракує догляду, тротуарам і дорогам ремонту. Місто реально втрачає на недбалості.

Багато “галімої” реклами, паскудних вивісок, сміття. Попри цей непорядок проступає краса і витонченість. Її можна знайти.

Вперше натрапили на реформаторську церкву (навіть не знаю, чи є у Львові така). Цікаво було зайти, бо будівля гарна і старовинна (1906р). Людей небагато, священник на маленькому балкончику посеред стіни читає псалми, грає орган. Атмосфера трохи незвична.

Поруч є декілька цікавих закладів, але сніданок ми собі влаштували в парку біля музею. Заодно поспостерігали за міським рухом і життям.

Дуже багато людей приїджало з периферії до центру (скоріш за все на прогулянку). І це круто.

По набережній розкинувся великий ярмарок всіляких напоїв, страв, сирів, вина і різного начиння.

Вирушаємо на сакури. Найбільше їх є в чеському(бо збудували чехи) кварталі Галагов, збудованому в 1920-ті.

У той час цей район був болотистим і багатьом деревам грунт не підходив. Після дослідження виявилось, що сакури тут можуть прижитися, тому вирішили засадити цими декоративними деревами. Виявилось вдало.

До цього району можна підійти з центру або з набережної, якщо звернути ліворуч від пішохідного мосту через Уж. Орієнтир – цвітіння сакур і групи людей з фотоапаратами і селфі-палками.

Квартал дуже затишний. Будівлі добротні, одного стилю (нехай це буде чеський конструктивізм). Багато зелені, гарні тротуарчики. Тут з’явилось відчуття іншої епохи. В такому Ужгороді я б пожив деякий час.

Фотографуємось. Прогулюємось. Милуємось. Обіймаємось.

Далі прогулюємось берегом Ужа і тримаємо напрям на обід. Ще ранком запримітили кафе EAT ME. В середині гарний “лофт”, світло, просторо, гарний асортимент і обслуговування, смачні страви і кава, проте немає wi-fi, але не відволікаєшся від спілкування).

Ситі і щасливі виходимо в світ. Вирішуємо взяти замок.

Особливого інтересу направду не мали – скоріш для годиться – музеї не наша пристрасть. Прогулююємось подвір’ям, швиденько проходимо виставковими залами і підходимо до мурів.

Виходимо геть.

На годиннику 13:30. Потяг з Мукачево о 16:40. Оскільки все обдивилися і повертатись на пройдені місця чи тинятися вже не було бажання вирішуємо ще годинку виділити на Мукачеве.

Йдемо на вокзал (в Ужгороді залізничний і автобусний поряд). Автобуси їздять що 20хв (вартість станом на 18.04.2016 – 21 грн) За автобусним вокзалом є приватні перевізники (25 грн до Мукачево). Сідаємо до них і за 35 хв вже в центрі Мукачево. Тут також всі відпочивають. Купуємо морозиво і прогулюємось містом.

Далі на вокзал і впоперек Карпат до Львова.

Якщо хочеш десь поїхати чи просто не сидиться на місці, боїшся зважитись чи чекаєш кращої нагоди? Не гай часу – подорожуй вже! Купи квиток і постав дедлайн! Будь спонтанним!

Share Button