Share Button

Як почуваються люди, коли вирушають у тривалу чи не дуже тривалу подорож? А за кордон? Про що думають? Чи хвилюються?

Якщо розділити подорож на декілька частин (дуже умовно), то є спонтанне збудливе бажання відправитись у мандрівку, планування маршруту, резервація житла і купівля квитків, закупи, невелике хвилювання, пакування і сама подорож. В мене ще буває відчуття дискомфорту про те, чи все взяв і чи нічого не завтикав, яке триває 3-6 год від часу виїзду з дому. А як у тебе?

Знову пакуємось. Невелика метушня перед виходом, на цей раз нуль хвилювання. Виходимо вчасно. Як завжди транспорт Львова бажає бути кращим – 20хв і з центру нічогісінько до вокзалу і вчасність повністю нівелюється, проте встигаємо. Нас чекає пан Ігор з Тернополя, з яким і ще декількома студентами, що вчаться у Ржешові, відправляємось до Кракова.

Так почалася наша чергова мандрівка Львів-Краків-Закопане-Татри-Варшава (про Варшаву читати тут)-Осло-Варшава-Львів.

Все почалось з купівлі дешевих квитків на літак до Норвегії. Згодом ми концентрували все більше і більше, але спочатку був Краків, Закопане і Татри.

Переїзд кордону був через досі недобудований до ЄВРО-2012 пункт Грушів (пункт цілком працездатний, але до нього не має дороги). Все пройшло швидко і безболісно.

Краків

 

 

 

 

 

Спекотно. Другий раз. Не дуже цікаво. Вчимо німецьку біля річки на Вавельському пагорбі. Замок. Центр. Їдемо в Закопане.

Закопане

Тут живе сучасна Польща і радянська провінційність – так мені здалося. Ціни трохи деруть, але сервіс наче непоганий. Такий собі польський Трускавець з Буковелем.

 

Прогулялись містом та пішли шукати хату на нічліг. Якось не було бажання завітати до численних барів, і публіка в основному була 35+. А в нас були грандіозні плани і потрібно відпочити. Підійшли до краю міста з сторони Татр, щоб ближче було зранку йти, і питалися про вільні кімнати. Попри те, що житло здають ледь не у кожній хаті, реально по прийнятній для нас ціні все було зайнято. Але ми знайшли те, що шукали, і після вечірніх ритуалів поснули.

Ранок. Збираємось. Снідаємо і вирушаємо в гори.

Спочатку асфальтованою дорогою разом з невеликими групками йдемо до вихідних позицій. Для матрасників є вимощена стежка до ближніх ставів з послугами підвезти від численних екіпажів, та підйомники. Але це не для нас і ми звертаємо до виходу в гори.

Майже весь гірський масив відноситься до Національного парку. Вхід платний: разовий 10 ZL з дорослих і 5 з студентів і дітей. Для тих, хто на тиждень, є пропозиція 25ZL за 7 днів.

Початок підйому. Вимощена дорга серпантином тягнеться вгору. Потроху наростає очікування гарних краєвидів.

В планах дістатися до П’яти ставів польських, а якщо пощастить, то до Морського ока. Тобто маршрут наступний:

Закопане – схронісько Мурованєц – Чорний став – г. Заврат – Долина П’яти ставів польських – Морське око – схронісько Морське око – гора Крижне – Мурованєц – Закопане

Плани були сміливими і через брак досвіду в Татрах та погодні умови здійснилися частково.

Планування маршруту було спільно з Андрієм Сазанським, який пішов днями раніше і повідомляв нам ситуацію з погодою і станом маршрутів. Вже, коли він детальніше описав похід і сказав, що їм були потрібні кішки та палиці, ми трохи засмутились, бо того всього не мали. Але то таке. Можливо пронесе.

Підйом завершився і нам відкрирись перші краєвиди, а через пару сотень метрів – і високі Татри. Красиво, але хмаринки тривожні.

Підходимо до схроніська Мурованєц.

Трошки про Схроніська і походи Татрами.

Стежки частково викладені/вимощені з каменю, місцями вже зруйновані, місцями виглядає, як бордюр. Іноді вони хіба сповільнюють ходьбу, але в скелястій частині допомагають. Загалом тут не поспішають. І ми теж не поспішали, так краще, безпечніше і щось можна побачити (йти і розглядати гори тут довго не вийде)

В Татрах не можна ночувати в наметі і розпалювати вогнища. Нчіліги варто планувати в схроніськах – спеціальних будинках для туристів з можливістю там поїсти, помитись, зарядити телефони, якщо повезе, то й зачекінитись (нам не вдалося, wi-fi був паршивим) і заночувати в одному з 2-4-6-8-10-12 місних номерів. Якщо вирішите йти на вихідні, то бронюйте заздалегіть, а то доведеться спати на підлозі (з досвіду знайомих), але платити, як за кімнату.

Актуальні ціни на сайті (кожне схронісько має свій, тут, наприклад; з Долини 5 ставів) http://www.piecstawow.pl/index.php/schronisko

Маршрут ми планували за допомогою сайту https://mapa-turystyczna.pl/route?q=310n,198n (там, до речі, зараз активний шматок нашого маршруту).

А за погодою слідкували з http://www.mountain-forecast.com/peaks/Mnich-mountain/forecasts/2068

Також є веб-камери http://kamery.topr.pl/

Користайте і гарно плануйте. Але враховуйте погоду і те, що Татри не такі, як Українські Карпати.

Підходимо до схроніська і питаємо про погоду. Кажуть, що можливий дощ і буря. Багато людей в очікуванні, і ми, дивлячись на гори, розуміємо, чому не так багато сміливців. Вирішуємо трошки змінити маршрут: якщо гарно все піде, то йдемо до Долини 5-ти ставів, а ні – то вертаємось назад, і ночуємо в схроніську. Один наплічник з речима лишаємо, а один зі всім необхідним беремо з собою.

Західні Татри з висоти пташиного польоту

 

30 хвилин шляху, і перед нами Чорний став.

Фото скажуть більше.

Від озера починається декілька маршрутів у високі Татри: на Коштєлєц, на Заврат, на Козі Верх.

Ми пішли на Заврат. Спочатку гарна стежка і вигляд на озеро.

Потім невеличкий клаптик снігу і перед нами хребет. Значна частина без снігу. Спускаються люди. Шлях гарно маркований. Піднімаємось.

Потроху підходимо до скель. Снігу дедалі більше, але ми рухаємось вперед. До перешийка якихось 300-400м. Починається підйом з ланцюгами. Так піднімаємось ще зо 80м і впираємось у сніжну стіну. Маршрут з маркуванням, ланцюги сховалися під снігом. Всі піднімаються поряд просто в лоб по снігу, але тільки з кішками і палицями.

 

Декілька хвилин милуємось і на нас виходить непогана хмарка. Починаємо спуск. Далі продовжувати рух небезпечно + дощова хмара.

Перед озером зустрічаємо гірську козу. Починається злива.

Поки спускаємось до схроніська встигаємо підмокнути та підсохнути. Трошки шкода, що все так склалось, але це натяк – варто зменшити темп. Ми так і зробили.

Замовили вечерю, але нам, якщо чесно не сподобалось. Тому ще довечеряли тим, що мали з собою.

В кімнаті жили різні туристи. Проте одна пара скорше виглядала такою, що переховується в горах від криміналу. Вони нікуди не ходили протягом дня і валялись в ліжку. Ввечері попили пива і знову в ліжко. Навпроти була бабця років 65-70. Така моторна і весела. ЇЇ група не вийшла на Коштєлєц через дощ і вони планують ранком піти ще раз. Каже, що чого має сидіти вдома. Хіба внуків бавити, а так гори побачить, пройдеться. Пізніше прийшла дівчина з Чехії. Питала про те, як в горах, чи багато снігу. Здається, була сама. Такат рохи дивна. Як вимкнули світло, то ще з ліхтариком читала книгу допізна.

Вечірні ритуали. Урок німецької і спати.

5:00 Бабуся пішла в гори.

6:30. Вирішуємо ранок провести біля озера.

Готуємо сніданок на пальнику і розкинувшись на берегу насолоджуємось і їмо. Людей не має. Шумить річка. Вода спокійна і тиха відзеркалює гори, і ніби вбирає їх в себе. Добре. Це акт абсолютного щастя.

Повертаємось до наплічників. Пакуємось і йдемо в Закопане. Далі нас чекає дорога до Варшави.

Похід в Татри вийшов розвідувальний і нам сподобалось. Травень – початок червня – ще не час для активних сходжень. Тому похід варто планувати з середини червня по вересень – початок жовтня. Детально розраховуйте маршрут, час і готуйтесь. Похід буде незабутнім навіть, якщо не вдастя здійснити задумане, бо гори тут справді красиві.

Отже, що це може вийти по грошах з розрахунку на 2 людей:

Дорога зі Львова до Кракова -100zl з допомогою bla-bla-car і до Закопаного 30zl + 130 назад.

Ночівля в Закопаному 70zl

Вхід у парк 20zl.

Нічліг у схроніську 80zl (1 ніч)

Обід/вечеря/сніданок в схроніську 20-50 zl

Перекуси, ніштяки та інше 60zl

Обід в Закопаному бл 20zl

Тобто 530zl на двох за гарний і доволі комфортний похід в Татри + Краків на 3 дні.

Гарних вам походів і до зустрічі.

Share Button